ќновлено
2017-11-13
15:52

ƒипломне проектуванн€

–екомендац≥њ по дипломному проектуванн≥

ѕередмова

—истема вуз≥вськоњ осв≥ти передбачаЇ виконанн€ студентами р€ду навчально-наукових, практичних та квал≥ф≥кац≥йних роб≥т (реферат, курсова робота, дипломна, бакалаврська).

¬ажливою умовою ефективноњ орган≥зац≥њ виконанн€ цих роб≥т Ї дотриманн€ р€ду дидактичних принцип≥в.

ѕозитивний педагог≥чний досв≥д пров≥дних вищих навчальних заклад≥в св≥дчить, що необх≥дних ум≥нь студенти набувають саме в процес≥ виконанн€ певноњ посл≥довност≥ практичних ≥ письмово-досл≥дницьких роб≥т з першого до останнього року навчанн€. ƒом≥нантним тут Ї д≥€льн≥сть студента, €ка поступово ускладнюючись (в≥д невеликого за обс€гом рефератного огл€ду науковоњ проблеми ≥ виконанн€ практичноњ роботи за програмним матер≥алом на молодших курсах й подальшого поглибленн€ анал≥зу ≥ €кост≥ виконанн€ њњ у межах виконанн€ курсовоњ роботи), завершуЇтьс€ проведенн€м самост≥йних наукових досл≥джень, виконанн€м самост≥йних творчих роб≥т, захистом квал≥ф≥кац≥йних роб≥т.

«апропонован≥ методичн≥ рекомендац≥њ по дипломному проектуванн≥ спр€мован≥ на висв≥тленн€ проблем вибору теми квал≥ф≥кац≥йноњ роботи, на орган≥зац≥ю њ поетапного виконанн€ в≥дпов≥дно до сучасних вимог у теоретичн≥й ≥ практичн≥й частинах ≥з дотриманн€м стандарт≥в техн≥чного ≥ орфограф≥чного оформленн€ по€снювальних записок дипломного проектуванн€, на своЇчасну п≥дготовку до захисту квал≥ф≥кац≥йних роб≥т.

ƒан≥ методичн≥ рекомендац≥њ спри€тимуть впровадженню сучасноњ системи стандарт≥в вищоњ осв≥ти в ”крањн≥.

«агальн≥ положенн€

«ахистом дипломноњ роботи перед державною квал≥ф≥кац≥йною ком≥с≥Їю завершуЇтьс€ курс навчанн€ бакалавра ≥ спец≥ал≥ста. як≥стю зм≥сту та захисту ц≥Їњ роботи визначаЇтьс€ р≥вень п≥дготовленост≥ випускника до профес≥йноњ д≥€льност≥.

ƒипломна робота закр≥плюЇ, систематизуЇ та комплексно узагальнюЇ знанн€ студент≥в з гуман≥тарно-природничих, економ≥чних, загально-профес≥йних та проф≥люючих предмет≥в; розвиваЇ навички самост≥йноњ, творчоњ роботи; випускники практично застосовують отриман≥ теоретичн≥ знанн€ при вир≥шенн≥ конкретних питань виробничо-техн≥чного характеру.

ƒипломна робота випускниками факультету виконуЇтьс€ обов’€зково в повному обс€з≥. ¬ об’Їм дипломноњ квал≥ф≥кац≥йноњ роботи вход€ть:

  • ѕо€снювальна записка (теоретична частина дипломноњ роботи, €ка м≥стить анотац≥ю роботи, основн≥ розрахунки ≥ по€сненн€ до них, питанн€ технолог≥њ, вивченн€ ≥нформац≥йних джерел з проблеми досл≥дженн€, анал≥з передового досв≥ду);
  • ƒипломний проект (граф≥чна частина дипломноњ роботи, €ка в свою чергу м≥стить: еск≥зи – науково-творча робота вир≥шенн€ даноњ теми; проект з кольоровим зображенн€м виробу ≥ техн≥чне кресленн€);
  • ƒипломна робота виконана в матер≥ал≥.

«авданн€ на дипломне проектуванн€

“еми дипломних роб≥т повинн≥ бути ч≥тко ≥ коротко сформульован≥, нести проблемний характер ≥ в≥дпов≥дати р≥вню квал≥ф≥кац≥йноњ роботи.

ƒипломному проектуванню передуЇ курсове, €ке повинно розгл€датис€ €к робота досл≥дницького характеру, акцентуватис€ увага на творчому, авторському розв’€занн≥ поставленоњ задач≥.

Ќайб≥льш перспективним Ї реальне проектуванн€, €ке виконуЇтьс€ зг≥дно замовлень виробництва, заклад≥в ≥ орган≥зац≥й, а також в пор€дку рац≥онал≥заторськоњ ≥ винах≥дницькоњ д≥€льност≥, творчост≥ студент≥в.

¬ завданн€ дипломного проектуванн€ сл≥д, €к правило, включати проектуванн€ ≥ розрахунок виконанн€ виробу у матер≥ал≥, технолог≥чних процес≥в, €к≥ в≥дпов≥дають проф≥лю фах≥вц€, за €ким навчалис€ випускники.

«авданн€ дл€ дипломного проектуванн€ повинн≥ бути ≥ндив≥дуальними ≥ р≥зноман≥тними за зм≥стом ≥ виконанн€м, але приблизно однаков≥ за складн≥стю задач, €к≥ ставл€тьс€ перед випускником. «авданн€ видаютьс€ кожному студенту.

ќсобливо трудом≥стк≥ за об’Їмом ≥ зм≥стом дипломн≥ роботи (залежно в≥д спец≥ал≥зац≥њ) можуть виконуватись групою студент≥в. ѕри цьому кожному випускнику, €к правило, видаЇтьс€ ≥ндив≥дуальне завданн€ з визначеним перел≥ком конкретних досл≥джуваних питань, за €к≥ в≥н зв≥туЇ при захист≥ квал≥ф≥кац≥йноњ роботи. –≥шенн€ про видачу групового завданн€ приймаЇ декан факультету.

«авданн€ на дипломне проектуванн€ затверджуЇтьс€ заступником декана

з навчальноњ та науковоњ з закр≥пленн€м кер≥вник≥в дипломного проектуванн€ ≥ видаЇтьс€ студентам не п≥зн≥ше, чим за три м≥с€ц≥ до терм≥ну здач≥ дипломноњ роботи.

Ѕланк-завданн€ здаЇтьс€ зшитим разом з по€снювальною запискою кер≥внику курсового, дипломного проектуванн€.

ќформленн€ дипломноњ роботи

ƒипломна робота складаЇтьс€ з по€снювальноњ записки, граф≥чноњ частини (кольоровий проект, еск≥зи техн≥чне кресленн€) ≥ роботи в матер≥ал≥.

ѕо€снювальна записка повинна м≥стити наступн≥ розд≥ли:

  • ¬ступ;
  • –озд≥л ≤. “ворчий пошук та вир≥шенн€ теми;
  • –озд≥л ≤≤. “ехнолог≥€ виконанн€;
  • –озд≥л ≤≤≤. ≈коном≥чний розрахунок;
  • –озд≥л IV. “ехн≥ка безпеки та охорона прац≥;
  • ¬исновки;
  • –езюме (дл€ бакалавр≥в та спец≥ал≥ст≥в) на англ≥йськ≥й мов≥;
  • —писок л≥тератури;

ѕо€снювальна записка виконуЇтьс€ на аркуш≥ паперу формату ј4.

ќб’Їм по€снювальноњ записки – 40 -50 стор≥нок машинопису (набраного на комп’ютер≥ ). –обота подаЇтьс€ у переплетеному вигл€д≥.

√раф≥чна частина дипломноњ роботи складаЇтьс€ з трьох основних частин:

  • ≈ск≥зи;
  •  ольоровий проект;
  • “ехн≥чне кресленн€.

≈ск≥зи виконуютьс€ на папер≥ формату ј4 або ј3 ≥ оформлюютьс€ на цупкому папер≥ або картон≥.

 ольоровий проект виконуЇтьс€ на планшет≥ формату ј1.  ≥льк≥сть планшет≥в визначаЇтьс€ в≥дпов≥дною випускаючою цикловою ком≥с≥Їю в залежност≥ в≥д спец≥ал≥зац≥њ випускника ≥ завданн€, €ке в≥н вир≥шуЇ.

“ехн≥чн≥ кресленн€ виконуютьс€ в пр€м≥й в≥дпов≥дност≥ до кольорового проекту та за вимогами до конкретноњ спец≥ал≥зац≥њ.

¬имоги до написанн€ по€снювальноњ записки

ќбс€г по€снювальноњ записки:

  • «агальний обс€г – 40-50 стор≥нок;
  • ¬ступ – 3 стор≥нки;
  • “ворчий пошук та вир≥шенн€ теми – до 14 стор≥нок;
  • “ехнолог≥€ виконанн€ – до 10 стор≥нок;
  • ≈коном≥чний розрахунок – 5-6 стор≥нок;
  • “ехн≥ка безпеки та охорона прац≥ – до 4 стор≥нок;
  • ¬исновки – до 2-х стор≥нок;
  • –езюме – 1 стор≥нка;
  • —писок л≥тератури – 1-2 стор≥нки.

—труктура по€снювальноњ записки:

  1. “итульна стор≥нка (зг≥дно стандарт≥в);
  2. ѕлан (випускники складають план зг≥дно розд≥л≥в записки);
  3. ‘отограф≥€ дипломника (кольорова, ч≥тке зображенн€);
  4. ‘отограф≥€ дипломноњ роботи (кольорова, ч≥тке зображенн€) виконана в матер≥ал≥;
  5.  «авданн€ на дипломну роботу студента (повинн≥ бути заповнен≥ вс≥ графи, п≥дписан≥ в≥дпов≥дними особами);
  6. “итульна стор≥нка до вступу (титульн≥ стор≥нки повинн≥ бути перед кожним розд≥лом);
  7. “екстова частина зг≥дно плану;

¬ступ

” вступн≥й частин≥ по€снювальноњ записки потр≥бно дати коротку ≥сторичну дов≥дку, обірунтувати актуальн≥сть вибору теми, охарактеризувати джерелознавчу л≥тературу з досл≥джуваноњ проблеми.

“ворчий пошук та вир≥шенн€ теми

¬ цьому розд≥л≥ випускник повинен: обірунтувати виб≥р теми, њњ актуальн≥сть, вказати науков≥ передумови р≥шенн€ теми, описати процес створенн€ виробу в≥д отриманн€ завданн€, граф≥чного вир≥шенн€ на проект≥ до в≥дтворенн€ в матер≥ал≥; висв≥тлити методику розробки проекту за етапами; обірунтувати композиц≥йне вир≥шенн€ виробу, орган≥зац≥ю простору (масштабн≥сть, пропорц≥йн≥сть, зручн≥сть у використанн≥ ≥ т.д.); використанн€ художньо-декоративних засоб≥в, стильовоњ спр€мованост≥, св≥тла та кольору у предметному середовищ≥; дати висновок про результат виконаноњ роботи; вказати в чому пол€гаЇ його новизна.

“ехнолог≥€ виконанн€

¬ цьому розд≥л≥ випускник повинен: посл≥довно описати процес виконанн€ свого виробу; дати розрахунок затрат матер≥ал≥в; описати можлив≥ технолог≥чн≥ прийоми; вказати, €кщо Ї , на рац≥онал≥заторську та винах≥дницьку роботу. –озд≥л поповнюЇтьс€ схематичними малюнками, схемами, таблиц€ми, еск≥зами тощо.

≈коном≥чний розрахунок

¬ипускник виконуЇ розрахунок соб≥вартост≥ виробу, €кий в≥н розробив.

“ехн≥ка безпеки та охорони прац≥

¬ цьому розд≥л≥ потр≥бно описати умови виконанн€ виробу з додержанн€м техн≥ки безпеки та охорони прац≥.

¬исновки

¬ипускник даЇ висновок про результат виконаноњ роботи, вказуЇ на њњ актуальн≥сть та необх≥дн≥сть на сучасному етап≥ розвитку сусп≥льства, вказуЇ в чому пол€гаЇ новизна дипломноњ роботи, можливост≥ њњ впровадженн€ у виробництво.

–езюме

÷ей розд≥л ввод€ть в свою роботу випускники €к бакалаври, так ≥ спец≥ал≥сти.

¬иконуЇтьс€ резюме ≥ноземною мовою.

—писок використаноњ л≥тератури

Ќа зак≥нченн€ даЇтьс€ список л≥тератури, €ка використовувалас€ при написанн≥ по€снювальноњ записки. —писок л≥тератури потр≥бно подавати в алфав≥тному пор€дку за пр≥звищем автора. (ѕриклад подач≥ л≥тературних джерел додаЇтьс€).

јвтор дипломноњ роботи в≥дпов≥даЇ за правильне оформленн€ б≥бл≥ограф≥чних посилань ≥ цитат.

¬имоги до друку та подач≥ по€снювальноњ записки зг≥дно вимог до написанн€ наукових праць на основ≥ державних стандарт≥в €ких повинен дотримуватис€ дипломник:

  • ѕо€снювальна записка друкуЇтьс€ украњнською мовою в комп’ютерному набор≥ обс€гом 40-50 стор≥нок.
  • ѕо€снювальна записка друкуЇтьс€ на стор≥нках формату ј4 (210х297 мм), пап≥р б≥лий.
  • Ќа одн≥й стор≥нц≥ повинно бути не б≥льше 30 р€дк≥в через два ≥нтервали м≥ж словами та розд≥ловими знаками.
  • ѕол€ на стор≥нц≥ повинн≥ м≥стити наступн≥ розм≥ри:
  • л≥ве, нижнЇ ≥ верхнЇ – 25 мм (2,5 см)
  • праве – 10 мм (1 см)
  • јбзац з 5-го знаку.
  • Ѕ≥бл≥ограф≥€ складаЇтьс€ з дотриманн€м стандарт≥в в алфав≥тному пор€дку в к≥нц≥ науковоњ роботи.
  • ѕосиланн€ в текст≥ робитьс€ на пор€дковий номер джерела та вказуЇтьс€ стор≥нка.
  • Ќаприклад: (7, 11). 7 – це пор€дковий номер джерела, 11 – стор≥нка, на €ку посилаЇтьс€ дипломник.
  • ≤люстративний матер≥ал повинен бути високоњ €кост≥, зображенн€  на фотограф≥€х – р≥зкими.
  • ћалюнки подаютьс€ на окремих аркушах цупкого паперу з дотриманн€м вимог до пол≥в на стор≥нц≥. ћалюнки та ≥люстрац≥њ мають бути т≥сно пов’€зан≥ з текстом. ¬низу вказуЇтьс€ номер ≥люстрац≥њ (таблиц≥, схеми тощо) та п≥дтекстовка до нењ.

 ресленн€ виконуЇтьс€ на ватман≥ або кальц≥ тушшю з використанн€м кресл€рського приладд€. ≤люстрац≥њ запозичен≥ з ≥нших видань подаютьс€ у високо€к≥сн≥й коп≥њ (контрастн≥, з ч≥ткими л≥н≥€ми без розрив≥в, в≥дсутност≥ сторонн≥х фон≥в).

¬икористанн€ малюнк≥в виконаних в≥д руки у науков≥й робот≥ не дозвол€Їтьс€.

ћетодика роботи над дипломним проектом

 

«агальн≥ в≥домост

ѕоетапне виконанн€ дипломного проекту:

  • ¬иб≥р теми;
  • «б≥р ≥нформац≥њ та њњ анал≥з;
  • –обота з аналогами;
  • ≈ск≥зуванн€;
  • –озробка виробу;
  • ¬иконанн€ проекту на планшетах.

ѕроцес проектуванн€ сучасних вироб≥в €вл€Ї собою складний комплекс завдань: орган≥чна Їдн≥сть м≥ри, доц≥льност≥ й гармон≥њ, прекрасного та утил≥тарного; ц≥л≥сне й законом≥рне поЇднанн€ м≥ж собою вс≥х елемент≥в, €к≥ в≥дбивають його матер≥ально-технолог≥чн≥, функц≥ональн≥ та художн≥ засади.

 омпозиц≥€ декоративно-прикладного мистецтва покликана створювати в творах орган≥чну Їдн≥сть декоративного та ужиткового. ¬одночас вона спри€Ї лог≥чно вмотивованому використанню в≥дпов≥дних закон≥в об’Їмного ≥ площинного формотворенн€, допомагаЇ авторам дос€гти в творах художньоњ довершеност≥. (1, 2 3 6)

¬иб≥р теми

“еми дипломних роб≥т, €к вже зазначалось вище, повинн≥ бути ч≥тко ≥ коротко сформульован≥, нести проблемний характер ≥ в≥дпов≥дати р≥вню квал≥ф≥кац≥њ бакалавра або спец≥ал≥ста.

«авданн€ дл€ дипломного проектуванн€ повинн≥ бути ≥ндив≥дуальними ≥ р≥зноман≥тними за зм≥стом, але приблизно однаков≥ за складн≥стю задач≥, €ка ставитьс€ перед випускниками.

 ер≥вник дипломного проектуванн€ проводить вступну бес≥ду, консультуванн€ студент≥в з ус≥х питань тематики проектуванн€, роз’€снюЇ його задач≥ ≥ значенн€ в п≥дготовц≥ фах≥вц€ даноњ спец≥альност≥. ¬ результат≥ такоњ бес≥ди тематика дипломноњ роботи може бути уточнена.

«б≥р ≥нформац≥њ та њњ анал≥з

–оботу над проектом потр≥бно починати з ознайомленн€ з аналогами, з≥ збору ≥нформац≥њ по виробу, €кий доведетьс€ розробл€ти. Ќа цьому етап≥ передбачаЇтьс€ з≥брати ≥ проанал≥зувати всю ≥нформац≥ю, €ка в≥дноситьс€ до проектованого типу вироб≥в. –обота починаЇтьс€ з ви€сненн€ теми та художньо-технолог≥чноњ задач≥. ƒжерелом ≥нформац≥њ можуть бути вс≥ в≥дом≥ виданн€ про декоративно-прикладне мистецтво, публ≥кац≥њ у в≥тчизн€н≥й та заруб≥жн≥й прес≥, каталоги виставок ≥ т.д. ¬с€ з≥брана ≥нформац≥€ систематизуЇтьс€.

–обота з аналогами

јналоги або прототипи виробу ретельно ≥ критично оц≥нюютьс€ з точки зору сучасних вимог та вс≥х њх особливостей художнього ≥ конструкторсько-технолог≥чного р≥шенн€. —л≥д уважно ознайомитис€ з в≥тчизн€ними та заруб≥жними зразками декоративно-прикладного мистецтва, зробити детальний анал≥з позитивних ≥ негативних стор≥н цих вироб≥в. ¬ процес≥ роботи з аналогами зд≥йснюЇтьс€ переосмисленн€ з≥браного матер≥алу, визначаютьс€ попередн≥ художньо-композиц≥йн≥ р≥шенн€. ¬ажливо, щоб у процес≥ анал≥зу вироб≥в-аналог≥в народжувалис€ власн≥ творч≥ думки ≥ р≥шенн€.

јнал≥зуЇмий матер≥ал граф≥чно ф≥ксуЇтьс€ у вигл€д≥ замальовок в чорно-б≥лому вар≥ант≥ або з використанн€м кольору. ћожна використовувати фотограф≥њ.

Ќа цьому етап≥ проводитьс€ анал≥з художньо-декоративних та функц≥ональних вимог до виробу, вивчаютьс€ можлив≥ технолог≥њ виконанн€.

¬ивчаючи прототипи або аналоги потр≥бно вести конспект, в €кому записуютьс€ вс≥ дан≥ про вир≥б. „им б≥льше з≥брано ≥нформац≥њ, виконано замальовок, схем, чим краще обм≥ркован≥ технолог≥чн≥ можливост≥ виконанн€ виробу, тим легше пот≥м працювати над пошуком власного вар≥анта, тим ориг≥нальн≥ше буде р≥шенн€ ≥ б≥льш повна в≥дпов≥дь на поставлену задачу дипломного проектуванн€.

≈ск≥зуванн€

≈ск≥з – це попередн≥й пошук, начерк задуманого виробу. ѕ≥сл€ ознайомленн€ з аналогами, ви€снивши дл€ себе св≥й вар≥ант виробу, можна виконувати перш≥ приблизн≥ еск≥зи. –обота над еск≥зами – це творчий процес.

—початку еск≥зи можна виконувати, враховуючи загальний характер виробу, силует, загальн≥ габарити, образ, не вдаючись до подробиць.  оли ж форма, схема, б≥льш-менш про€снилас€, еск≥зи сл≥д проробл€ти б≥льш детально ≥ в масштаб≥.

—истематичне ≥ посл≥довне виконанн€ еск≥з≥в, начерк≥в роботи над завданн€м дозволить запоб≥гти р€ду переробок, помилок .

≈ск≥зи сл≥д збер≥гати до завершенн€ виконанн€ дипломного проектуванн€. —п≥вставленн€ вс≥х еск≥з≥в не т≥льки допоможе випускнику роз≥братис€ в њх €кост≥, але ≥ полегшить кер≥внику виб≥р к≥нцевого вар≥анту.

≈ск≥з може бути л≥н≥йним, св≥тлот≥ньовим, кольоровим. –≥зноман≥тн≥сть вироб≥в п≥дказуЇ р≥зн≥ художн≥ прийоми еск≥зуванн€. ≈ск≥зи за своњм характером пов’€зан≥ з особливост€ми теми дипломного проектуванн€. ƒопускаЇтьс€ одночасне веденн€ пошуку р≥шенн€ проекту виробу ≥ в об’Їм≥ (пластил≥н, глина, г≥пс, п≥нопласт тощо), ≥ в ол≥вц≥, ≥ в кольор≥ (акварель, гуаш, темпера тощо). Ўл€х до вир≥шенн€ теми у кожного дипломника може бути св≥й. Ќа етап≥ еск≥зуванн€ вир≥шуютьс€ вс≥ основн≥ питанн€: форма, кол≥р, масштабн≥сть, пропорц≥њ, декоративн≥сть, функц≥ональн≥сть ≥ т.д.Ќе можна допустити, щоб робота над еск≥зами була зведена до механ≥чних вправ, повторювань.

–озробка виробу

ѕ≥сл€ еск≥зувнн€ починаЇтьс€ розробка виробу, враховуючи художньо-конструкторськ≥ та технолог≥чн≥ пропорц≥њ. Ќа цьому етап≥ необх≥дно добре закомпонувати вир≥б на планшет≥, тобто розташувати на площин≥, в≥дчути масштабн≥сть, сп≥врозм≥рн≥сть виробу з планшетом. «анадто велике зображенн€ буде створювати враженн€ випаданн€ з планшету, а маленьке – губитис€.

 омпоновка листа потребуЇ великоњ пошуковоњ роботи. ƒл€ цього й виконуЇтьс€ чорновий еск≥з-розробка.

¬иконанн€ проекту на планшетах

¬иконавська сторона проекту займаЇ менше часу ≥ потребуЇ меншого розумового навантаженн€. ѕриступаючи до виконанн€ проекту на планшетах, необх≥дно ретельно вимити руки, щоб жирн≥ пл€ми в≥д пальц≥в не псували пап≥р.  –обоче поле проекту повинно бути в≥дкрите т≥льки в т≥й частин≥, в €к≥й виконуЇтьс€ побудова виробу або зображенн€ його в кольор≥ в той момент. –ешту накривають чистим папером. ѕ≥д час перерви потр≥бно накривати весь лист.

ѕри компоновц≥ виробу на планшет≥ потр≥бно сл≥дкувати за тим, щоби зображенн€ не було розташовано занадто високо або занадто низько, зсунуто без композиц≥йноњ необх≥дност≥ вл≥во або вправо на планшет≥.

ƒо граф≥чноњ частини дипломного проектуванн€ вход€ть: головний планшет, на €кому зображуЇтьс€ сам вир≥б в кольоровому р≥шенн≥ ≥ планшет з техн≥чним малюнком, а також кресленн€ , схеми тощо.

ќрган≥зац≥€ ≥ пор€док дипломного проектуванн€

«агальне кер≥вництво дипломним проектуванн€м зд≥йснюЇ один ≥з заступник≥в директора учбового закладу.

Ѕезпосередньо кер≥вництво дипломним проектуванн€м зд≥йснюЇтьс€ кер≥вником, €к правило, викладачем в≥дпов≥дного предмета випускаючоњ цикловоњ ком≥с≥њ, €кий маЇ високу профес≥йну квал≥ф≥кац≥ю, педагог≥чний ≥ виробничий досв≥д роботи.

 ер≥вник проводить вступне зан€тт€, консультуванн€ студент≥в з вс≥х питань завданн€ на дипломний проект (роботу) ≥ забезпечуЇ дипломник≥в необх≥дними методичними розробками за рахунок годин, €к≥ в≥дведен≥ навчальним планом на дипломне проектуванн€ з даноњ спец≥ал≥зац≥њ.

ѕеред початком дипломного проектуванн€ на вступн≥й бес≥д≥ студенту роз’€снюЇтьс€ його задач≥ ≥ значенн€ в п≥дготовц≥ фах≥вц€ даноњ спец≥альност≥, пов≥домл€Їтьс€ приблизний план по€снювальноњ записки, вимоги, €к≥ ставл€ть до граф≥чноњ частини проекту (роботи), приблизний розпод≥л часу на виконанн€ окремих частин завданн€, список рекомендованоњ л≥тератури ≥ т.д.

ѕроведенн€ консультац≥й ≥ндив≥дуально зд≥йснюЇтьс€ за розкладом, складеним кер≥вником. «а р≥шенн€м адм≥нради або художньоњ ради факультету провод€тьс€ колег≥альн≥ консультац≥њ дипломного проектуванн€ за затвердженим деканом факультету граф≥ком.

–обота випускник≥в над виконанн€м дипломних проект≥в (роб≥т) регламентуЇтьс€ граф≥ком, €кий складаЇ сам студент з участю кер≥вника дипломного проектуванн€. ¬ граф≥ку вказуЇтьс€ терм≥н виконанн€ основних етап≥в (розд≥л≥в) проекту (роботи). ¬иконанн€ граф≥ку вс≥ма дипломниками систематично перев≥р€Їтьс€ кер≥вниками дипломного проектуванн€, про що робл€тьс€ в≥дпов≥дн≥ в≥дм≥тки в журнал≥ учбових зан€ть, контролюЇтьс€ навчальною частиною.

«авершен≥ ≥ п≥дписан≥ дипломн≥ проекти (роботи) у встановлений терм≥н здаютьс€ кер≥внику дипломноњ роботи, €кий перев≥р€Ї €к≥сть роботи випускник≥в ≥ њњ в≥дпов≥дн≥сть об’Їму, вказаному в завданн≥. ѕ≥сл€ перев≥рки, не п≥зн≥ше, чим за тиждень до прийому дипломних проект≥в (роб≥т), проекти, кресленн€ ≥ по€снювальна записка п≥дписуЇтьс€ кер≥вником ≥ вертаЇтьс€ дипломнику дл€ ознайомленн€ з виправленн€ми ≥ вказ≥вками.

ѕерев≥рка ≥ прийом дипломних роб≥т виконуЇтьс€ кер≥вником дипломного проектуванн€ поза розкладом виконанн€ дипломноњ роботи, за граф≥ком, складеним учбовою частиною.

ѕри цьому рекомендуЇтьс€ проводити прийом дипломних роб≥т в пор€дку в≥дкритого захисту. “ак званий малий захист дипломних роб≥т. ¬≥н складаЇтьс€ з короткого докладу дипломника (5-10 хв.) ≥ з в≥дпов≥д≥ на питанн€. ѕри малому захист≥ можуть бути використан≥ ≥ ≥нш≥ активн≥ форми ≥ методи веденн€ ц≥Їњ роботи.

¬ результат≥ малого захисту дипломного проектуванн€ дипломник допускаЇтьс€ до захисту квал≥ф≥кац≥йноњ роботи при ƒ  .

«бер≥ганн€ дипломних роб≥т

«авершен≥ ≥ прийн€т≥ в≥д випускник≥в дипломн≥ роботи здаютьс€ в арх≥в учбового закладу, де збер≥гаютьс€ встановлений законом терм≥н. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ терм≥ну збер≥ганн€ роботи в матер≥ал≥ списуютьс€ ≥ п≥дл€гають знищенню.

ѕ≥дготовка до захисту дипломних роб≥т

¬иконана дипломна робота здаЇтьс€ випускником, зг≥дно затвердженого граф≥ку, кер≥внику дипломного проектуванн€. ƒо дипломноњ роботи додаютьс€ в≥дгуки кер≥вника дипломного проектуванн€ ≥ зав≥дуючого в≥дд≥ленн€м (знаход€тьс€ в к≥нц≥ бланка-завданн€) та одна реценз≥€ пров≥дного мистецтвознавц€ або фах≥вц€ даноњ спец≥ал≥зац≥њ.

” в≥дгуках кер≥вника дипломного проектуванн€ ≥ зав≥дуючого в≥дд≥ленн€м обов’€зково вказуЇтьс€ р≥вень п≥дготовки випускника до виконанн€ самост≥йних творчих завдань, вм≥нн€ досл≥дити проблемн≥ питанн€, працювати з л≥тературою ≥ знаходити самост≥йне р≥шенн€; характеризуЇтьс€ ступ≥нь оволод≥нн€ техн≥ко-технолог≥чними методами й вм≥нн€ вт≥лювати њх на практиц≥. «ав≥дуючий в≥дд≥ленн€м визначаЇ в≥дпов≥дн≥сть дипломноњ роботи вимогам до квал≥ф≥кац≥йноњ роботи.  ер≥вник маЇ ч≥тко висловлювати свою думку щодо рекомендац≥њ дипломноњ роботи до захисту.

” в≥дгуках рецензент≥в визначаЇтьс€ актуальн≥сть обраноњ теми, новизна ≥ методи виконанн€, теоретичне ≥ практичне значенн€ роботи, аргументовано характеризуютьс€ њњ позитивн≥ сторони та недол≥ки.

 ер≥вники дипломного проектуванн€ та рецензенти оц≥нюють дипломну роботу за чотирибальною шкалою: „в≥дм≥нно”, „добре”, „задов≥льно”, „незадов≥льно”.

ƒо ƒ≈  дипломна робота (в повному обс€з≥, з≥ вс≥ма зазначеними складовими) подаЇтьс€ за тиждень, або два (терм≥н встановлюЇтьс€ директором коледжу) до початку захисту.

Ќа захист дипломноњ роботи дипломник готуЇ допов≥дь (до 15 хв.). “ут мають бути висв≥тлен≥ так≥ питанн€ дипломноњ роботи, €к:

  • јктуальн≥сть теми;
  • ƒосл≥дженн€ обраноњ теми, робота з аналогами та прототипами;
  • “ворчий процес створенн€ виробу;
  • ќсновн≥ технолог≥њ виконанн€;
  • Ќовизна виконаноњ роботи;
  • ”загальнююч≥ результати.

«агальн≥ висновки та практичн≥ рекомендац≥њ дипломноњ роботи повинн≥ бути аргументовано обірунтован≥.

«ахист дипломноњ роботи

«ахист дипломноњ роботи проводитьс€ на зас≥данн≥ ƒержавноњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ. «ахист одн≥Їњ дипломноњ роботи не повинен перевищувати 30 хвилин. Ќа захист≥ дипломноњ роботи дипломник у стисл≥й форм≥ повинен викласти обірунтуванн€ вибору теми, њњ актуальн≥сть, практичне виконанн€ роботи та отриман≥ результати. ѕ≥д час захисту випускник зобов’€заний в≥дпов≥сти на питанн€ голови та член≥в ƒ  , на критичн≥ зауваженн€ рецензент≥в.

ѕ≥сл€ в≥дпов≥д≥ дипломника на вс≥ запитанн€ зачитуютьс€ в≥дгуки кер≥вника дипломного проектуванн€ ≥ рецензента. ¬ обговоренн≥ дипломноњ роботи можуть вз€ти участь голова, члени ƒ  , викладач≥ проф≥люючих циклових ком≥с≥й.

’≥д захисту ф≥ксуЇтьс€ у протокол≥ ƒ  . ќц≥нка обговорюЇтьс€ на закритому зас≥данн≥ ƒ   та оголошуЇтьс€ головою ƒ   на в≥дкритому зас≥данн≥ у присутност≥ член≥в ƒ  , ус≥Їњ групи дипломника, викладач≥в, батьк≥в. ƒипломна робота оц≥нюЇтьс€ за чотирибальною шкалою.

 ритер≥њ оц≥нюванн€ знань студент≥в за шкалою ≈—“S

ќц≥нкою ј(в≥дм≥нно) оц≥нюЇтьс€ робота:

  • в≥дпов≥даЇ за своЇю складн≥стю ≥ техн≥кою виконанн€ (майстерн≥стю) в≥дпов≥дн≥й спец≥ал≥зац≥њ;
  • в≥дпов≥дн≥сть роботи в матер≥ал≥ проектн≥й документац≥њ;
  • в≥дпов≥дн≥сть дипломноњ роботи (проекту, дипломноњ записки, еск≥зуванн€, роботи в матер≥ал≥) вимогам ≥ стандартам, €к≥ розроблен≥ дл€ дипломних роб≥т;
  • оц≥нка кер≥вника дипломного проектуванн€ ј(в≥дм≥нно);
  • оц≥нка рецензента ј(в≥дм≥нно);
  • аргументований захист дипломника: вм≥нн€ вести наукову полем≥ку та дискус≥ю, в≥дстоювати свою точку зору.

ќц≥нкою ¬ (добре) оц≥нюЇтьс€ робота:

  • в≥дпов≥даЇ за своЇю складн≥стю на€вност≥ незначних недол≥к≥в;
  • у вир≥шенн≥ завдань дипломноњ роботи та њњ техн≥чному оформленню;
  •  оц≥нка кер≥вника дипломного проектуванн€ ¬ (добре);
  • оц≥нка рецензента ¬(добре);
  • де€к≥ неточност≥ у допов≥д≥.

ќц≥нкою — (добре) оц≥нюЇтьс€ робота:

  • в≥дпов≥даЇ за своЇю складн≥стю на€вност≥ незначних недол≥к≥в;
  • у вир≥шенн≥ завдань дипломноњ роботи та њњ техн≥чному оформленню;
  • окрем≥ зауваженн€, висловлених членами ƒ   на адресу дипломноњ роботи;
  • неточност≥ у допов≥д≥ ≥ в≥дпов≥д≥ дипломника п≥д час захисту;

ќц≥нкою D (задов≥льно) оц≥нюЇтьс€ робота при на€вност≥ суттЇвих зауважень до:

  • проекту;
  • роботи в матер≥ал≥;
  • по€снювальноњ записки;
  • поверхневих в≥дпов≥дей дипломника у процес≥ захисту та в≥дкритому зас≥данн≥ ƒ  ;

ќц≥нкою ≈ (задов≥льно) оц≥нюЇтьс€ робота при на€вност≥ суттЇвих зауважень до:

  • проекту;
  • в≥дхиленн€ проекту та роботи в матер≥ал≥;
  • поверхневих в≥дпов≥дей дипломника;
  • розб≥жност≥ м≥ж кер≥вником та рецензентом  до виконанн€ дипломноњ роботи.

ќц≥нкою F’ (незадов≥льно) оц≥нюЇтьс€ робота:

  • при нев≥дпов≥дност≥ основних вимог до дипломноњ роботи;
  • невм≥нн€ випускника самост≥йно захищати свою роботу.

ќпрацюванн€ наукових джерел та вимоги до њх б≥бл≥ограф≥чного опису

 

«агальн≥ рекомендац≥њ щодо опрацюванн€ наукових джерел

ѕ≥д час роботи з л≥тературою студент повинен користуватис€ р≥зними видами каталог≥в: систематичним (назви джерел розташован≥ за галуз€ми знань), алфав≥тним (назви твор≥в розташован≥ за абеткою) ≥ предметним каталогом (назви праць з конкретних проблем чи галузей мистецтва ≥ науки).  р≥м того необх≥дно звертатис€ до пер≥одичних видань.

ѕри опрацюванн≥ наукових джерел бажано робити записи, €к≥ можуть бути повними ≥ точними (досл≥вними) або скороченими (коротким викладом матер≥ал≥в, своњми словами).

¬ к≥нц≥ по€снювальноњ записки подаЇтьс€ список використаноњ л≥тератури, в €кому вказуютьс€ вс≥ опрацьован≥ л≥тературн≥ джерела ≥ обов’€зково т≥, на €к≥ Ї посиланн€ в текст≥.

¬имоги до б≥бл≥ограф≥чного опису л≥тературних джерел

«разки б≥бл≥ограф≥чного опису р≥зних вид≥в б≥бл≥ограф≥чних джерел:

ћонограф≥њ:

—авченко ќ.я. —учасний урок у початкових класах. –  .: ќсв≥та, 1993. – 256с.

√алузинський ¬.ћ., ™втух ћ.Ѕ. ѕедагог≥ка: теор≥€ та ≥стор≥€ : Ќавч. пос≥бник. –  .: ¬ища школа, 1995. – 237с.

–оботи, €к≥ мають б≥льше трьох автор≥в подають за назвою; у вих≥дних даних книги навод€ть пр≥звища чотирьох автор≥в (€кщо њх чотири) або трьох або трьох з припискою „та ≥н.” (€кщо њх п’€ть ≥ б≥льше), наприклад:

ƒекоративно-прикладне мистецтво // јнтонович ™.ј., «ахарчук-„угай –.¬., —танкевич ћ.™. – Ћьв≥в : —в≥т, 1992. – 271с.

якщо у прац≥ вказано „ѕ≥д ред.”, то необх≥дно вказати пр≥звище редактора та його ≥н≥ц≥али, наприклад:

Ќариси з ≥стор≥њ украњнського декоративно-прикладного мистецтва // ѕ≥д ред. я.ѕ. «апаско. – Ћьв≥в : Ћьв≥вський ун≥верситет, 1969. – 190с.

–оботи, €к≥ опубл≥кован≥ в багатотомних виданн€х, оформл€ютьс€ таким чином:

¬ыготский Ћ.—. ƒетска€ психологи€ ѕод ред. ƒ.Ѕ. «ельконина: —обрание сочинений : ¬ 6-ти т. – ћ.: ѕедагогика, 1984. – “. 4. – 432с.

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterFЗL∆@–ШДchnu.edu.ua
 © 1999-2009 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.