Оновлено
2017-11-13
15:52

Курсове проектування

Захистом курсової роботи перед державною кваліфікаційною комісією завершується курс навчання бакалавра. Якістю змісту та захисту цієї роботи визначається рівень підготовленості випускника до професійної діяльності.

Курсова робота випускниками факультету виконується обов’язково в повному обсязі. В об’єм курсової кваліфікаційної роботи входять:

  • Пояснювальна записка (теоретична частина курсової роботи, яка містить анотацію роботи, основні розрахунки і пояснення до них, питання технології, вивчення інформаційних джерел з проблеми дослідження, аналіз передового досвіду);
  • Курсовий проект (графічна частина курсової роботи, яка в свою чергу містить: ескізи – науково-творча робота вирішення даної теми; проект з кольоровим зображенням виробу і технічне креслення);
  • Курсова робота виконана в матеріалі.

Теми курсових робіт повинні бути чітко і коротко сформульовані, нести проблемний характер і відповідати рівню кваліфікаційної роботи.

Курсове проектування передує дипломному, яке повинно розглядатися як робота дослідницького характеру, акцентуватися увага на творчому, авторському розв’язанні поставленої задачі.

Найбільш перспективним є реальне проектування, яке виконується згідно замовлень виробництва, закладів і організацій, а також в порядку раціоналізаторської і винахідницької діяльності, творчості студентів.

В завдання курсового проектування слід, як правило, включати проектування і розрахунок виконання виробу у матеріалі, технологічних процесів, які відповідають профілю фахівця, за яким навчалися випускники.

Завдання для курсового проектування повинні бути індивідуальними і різноманітними за змістом і виконанням, але приблизно однакові за складністю задач, які ставляться перед випускником.

Особливо трудомісткі за об’ємом і змістом курсові роботи (залежно від спеціалізації) можуть виконуватись групою студентів. При цьому кожному випускнику, як правило, видається індивідуальне завдання з визначеним переліком конкретних досліджуваних питань, за які він звітує при захисті кваліфікаційної роботи. Рішення про видачу групового завдання приймає декан факультету.

Завдання на курсове проектування затверджується заступником декана

 з навчальної та наукової роботи з закріпленням керівників курсового проектування і видається студентам не пізніше, чим за три місяці до терміну здачі курсової роботи.

Оформлення курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки, графічної частини (кольоровий проект, ескізи технічне креслення) і роботи в матеріалі.

Пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

  • Вступ ;
  • Розділ І. Творчий пошук та вирішення теми;
  • Розділ ІІ. Технологія виконання;
  • Розділ ІІІ. Економічний розрахунок;
  • Розділ IV. Техніка безпеки та охорона праці;
  • Висновки;
  • Резюме (для бакалаврів та спеціалістів) на англійській мові;
  • Список використаних джерел;

Пояснювальна записка виконується на аркуші паперу формату А4.

Об’єм пояснювальної записки – 40-50 сторінок машинопису (набраного на комп’ютері ). Робота подається у переплетеному вигляді.

Графічна частина курсової роботи складається з трьох основних частин:

  • Ескізи;
  • Кольоровий проект;
  • Технічне креслення.

Ескізи виконуються на папері формату А4 або А3 і оформлюються на цупкому папері або картоні.

Кольоровий проект виконується на планшеті формату А1. Кількість планшетів визначається випускаючою кафедрою декоративно-прикладного мистецтва в залежності від спеціалізації випускника і завдання, яке він вирішує.

Технічні креслення виконуються в прямій відповідності до кольорового проекту та за вимогами до конкретної спеціалізації.

Вимоги до написання пояснювальної записки

 

Обсяг пояснювальної записки:

  • Загальний обсяг – 40-50 сторінок;
  • Вступ – 3 сторінки;
  • Творчий пошук та вирішення теми – до 14 сторінок;
  • Технологія виконання – до 10 сторінок;
  • Економічний розрахунок – 5-6 сторінок;
  • Техніка безпеки та охорона праці – до 4 сторінок;
  • Висновки – до 2-х сторінок;
  • Резюме – 1 сторінка;
  • Список літератури – 1-2 сторінки.

Структура пояснювальної записки:

  1. Титульна сторінка (згідно стандартів);
  2. План (випускники складають план згідно розділів записки);
  3. Завдання на курсову роботу студента (повинні бути заповнені всі графи, підписані відповідними особами);
  4. Текстова частина згідно плану;

5. Вступ

У вступній частині пояснювальної записки потрібно дати коротку історичну довідку і географічні межі, обґрунтувати актуальність вибору теми, охарактеризувати джерелознавчу літературу з досліджуваної проблеми.

8. Творчий пошук та вирішення теми

В цьому розділі випускник повинен: обґрунтувати вибір теми, її актуальність, вказати наукові передумови рішення теми, описати процес створення виробу від отримання завдання, графічного вирішення на проекті до відтворення в матеріалі; висвітлити методику розробки проекту за етапами; обґрунтувати композиційне вирішення виробу, організацію простору (масштабність, пропорційність, зручність у використанні і т.д.); використання художньо-декоративних засобів, стильової спрямованості, світла та кольору у предметному середовищі; дати висновок про результат виконаної роботи; вказати в чому полягає його новизна.

9. Технологія виконання

В цьому розділі випускник повинен: послідовно описати процес виконання свого виробу; дати розрахунок затрат матеріалів; описати можливі технологічні прийоми; вказати, якщо є , на раціоналізаторську та винахідницьку роботу.

Розділ поповнюється схематичними малюнками, схемами, таблицями, ескізами тощо.

10. Економічний розрахунок

Випускник виконує розрахунок собівартості виробу, який він розробив.

11. Техніка безпеки та охорони праці

В цьому розділі потрібно описати умови виконання виробу з додержанням техніки безпеки та охорони праці.

12. Висновки

Випускник дає висновок про результат виконаної роботи, вказує на її актуальність та необхідність на сучасному етапі розвитку суспільства, вказує в чому полягає новизна курсової роботи, можливості її впровадження у виробництво.

13. Резюме

Цей розділ вводять в свою роботу випускники як бакалаври, так і спеціалісти.

Виконується резюме іноземною мовою.

14. Список використаних джерел та літератури

На закінчення дається список літератури, яка використовувалася при написанні пояснювальної записки. Список літератури потрібно подавати в алфавітному порядку за прізвищем автора (приклад подачі літературних джерел додається).

Автор курсової роботи відповідає за правильне оформлення бібліографічних посилань і цитат.

Вимоги до друку та подачі пояснювальної записки

Згідно вимог до написання наукових праць на основі державних стандартів яких повинен дотримуватися дипломник:

  • Пояснювальна записка друкується українською мовою в комп’ютерному наборі обсягом 40-50 сторінок.
  • Пояснювальна записка друкується на сторінках формату А4 (210х297 мм), папір білий.
  • На одній сторінці повинно бути не більше 30 рядків через два інтервали між словами та розділовими знаками.
  • Поля на сторінці повинні містити слідуючі розміри:
  • ліве, нижнє і верхнє – 25 мм (2,5 см)
  • праве – 10 мм (1 см)
  • Абзац з 5-го знаку.
  • Бібліографія складається з дотриманням стандартів в алфавітному порядку в кінці курсової роботи.
  • Посилання в тексті робиться на порядковий номер джерела та вказується сторінка.
  • Наприклад: (7, 11). 7 – це порядковий номер джерела, 11 – сторінка, на яку посилається дипломник.
  • Ілюстративний матеріал повинен бути високої якості, зображення  на фотографіях – різкими.
  • Малюнки подаються на окремих аркушах цупкого паперу з дотриманням вимог до полів на сторінці. Малюнки та ілюстрації мають бути тісно пов’язані з текстом. Внизу вказується номер ілюстрації (таблиці, схеми тощо) та підтекстовка до неї.

Креслення виконується на ватмані або кальці тушшю з використанням креслярського приладдя. Ілюстрації запозичені з інших видань подаються у високоякісній копії (контрасні, з чіткими лініями без розривів, відсутності сторонніх фонів).

Використання малюнків виконаних від руки у курсовій роботі не дозволяється.

Методика роботи над курсовим проектом

 

Загальні відомості

Поетапне виконання курсового проекту:

  • Вибір теми;
  • Збір інформації та її аналіз;
  • Робота з аналогами;
  • Ескізування;
  • Розробка виробу;
  • Виконання проекту на планшетах.

Процес проектування сучасних виробів являє собою складний комплекс завдань: органічна єдність міри, доцільності й гармонії, прекрасного та утилітарного; цілісне й закономірне поєднання між собою всіх елементів, які відбивають його матеріально-технологічні, функціональні та художні засади.

Композиція декоративно-прикладного мистецтва покликана створювати в творах органічну єдність декоративного та ужиткового. Водночас вона сприяє логічно вмотивованому використанню відповідних законів об’ємного і площинного формотворення, допомагає авторам досягти в творах художньої довершеності. (1, 2 3 6)

Вибір теми

Теми курсових робіт, як вже зазначалось вище, повинні бути чітко і коротко сформульовані, нести проблемний характер і відповідати рівню кваліфікації бакалавра.

Завдання для курсового проектування повинні бути індивідуальними і різноманітними за змістом, але приблизно однакові за складністю задачі, яка ставиться перед випускниками.

Керівник курсового проектування проводить вступну бесіду, консультування студентів з усіх питань тематики проектування, роз’яснює його задачі і значення в підготовці фахівця даної спеціальності. В результаті такої бесіди тематика курсової роботи може бути уточнена.

Збір інформації та її аналіз

Роботу над проектом потрібно починати з ознайомлення з аналогами, зі збору інформації по виробу, який доведеться розробляти. На цьому етапі передбачається зібрати і проаналізувати всю інформацію, яка відноситься до проектованого типу виробів. Робота починається з вияснення теми та художньо-технологічної задачі. Джерелом інформації можуть бути всі відомі видання про декоративно-прикладне мистецтво, публікації у вітчизняній та зарубіжній пресі, каталоги виставок і т.д. Вся зібрана інформація систематизується.

Робота з аналогами

Аналоги або прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зору сучасних вимог та всіх їх особливостей художнього і конструкторсько-технологічного рішення. Слід уважно ознайомитися з вітчизняними та зарубіжними зразками декоративно-прикладного мистецтва, зробити детальний аналіз позитивних і негативних сторін цих виробів. В процесі роботи з аналогами здійснюється переосмислення зібраного матеріалу, визначаються попередні художньо-композиційні рішення. Важливо, щоб у процесі аналізу виробів-аналогів народжувалися власні творчі думки і рішення.

Аналізуємий матеріал графічно фіксується у вигляді замальовок в чорно-білому варіанті або з використанням кольору. Можна використовувати фотографії.

На цьому етапі проводиться аналіз художньо-декоративних та функціональних вимог до виробу, вивчаються можливі технології виконання.

Вивчаючи прототипи або аналоги потрібно вести конспект, в якому записуються всі дані про виріб. Чим більше зібрано інформації, виконано замальовок, схем, чим краще обмірковані технологічні можливості виконання виробу, тим легше потім працювати над пошуком власного варіанта, тим оригінальніше буде рішення і більш повна відповідь на поставлену задачу курсового проектування.

Ескізування

Ескіз – це попередній пошук, начерк задуманого виробу. Після ознайомлення з аналогами, вияснивши для себе свій варіант виробу, можна виконувати перші приблизні ескізи.

Робота над ескізами – це творчий процес.Спочатку ескізи можна виконувати, враховуючи загальний характер виробу, силует, загальні габарити, образ, не вдаючись до подробиць. Коли ж форма, схема, більш-менш прояснилася, ескізи слід проробляти більш детально і в масштабі.

Систематичне і послідовне виконання ескізів, начерків роботи над завданням дозволить запобігти ряду переробок, помилок.

Ескізи слід зберігати до завершення виконання курсового проектування. Співставлення всіх ескізів не тільки допоможе випускнику розібратися в їх якості, але і полегшить керівнику вибір кінцевого варіанту.

Ескіз може бути лінійним, світлотіньовим, кольоровим. Різноманітність виробів підказує різні художні прийоми ескізування. Ескізи за своїм характером пов’язані з особливостями теми курсового проектування. Допускається одночасне ведення пошуку рішення проекту виробу і в об’ємі (пластилін, глина, гіпс, пінопласт тощо), і в олівці, і в кольорі (акварель, гуаш, темпера тощо). Шлях до вирішення теми у кожного дипломника може бути свій.

На етапі ескізування вирішуються всі основні питання: форма, колір, масштабність, пропорції, декоративність, функціональність і т.д.

Не можна допустити, щоб робота над ескізами була зведена до механічних вправ, повторювань.

Розробка виробу

Після ескізувння починається розробка виробу, враховуючи художньо-конструкторські та технологічні пропорції.

На цьому етапі необхідно добре закомпонувати виріб на планшеті, тобто розташувати на площині, відчути масштабність, співрозмірність виробу з планшетом. Занадто велике зображення буде створювати враження випадання з планшету, а маленьке – губитися.

Компоновка листа потребує великої пошукової роботи. Для цього й виконується чорновий ескіз-розробка.

Виконання проекту на планшетах

Виконавська сторона проекту займає менше часу і потребує меншого розумового навантаження.

Приступаючи до виконання проекту на планшетах, необхідно ретельно вимити руки, щоб жирні п’ятна від пальців не псували папір. (10,107) Робоче поле проекту повинно бути відкрите тільки в тій частині, в якій виконується побудова виробу або зображення його в кольорі в той момент. Решту накривають чистим папером. Під час перерви потрібно накривати весь лист.

При компоновці вироба на планшеті потрібно слідкувати за тим, щоби зображення не було розташовано занадто високо або занадто низько, зсунуто без композиційної необхідності вліво або вправо на планшеті.

До графічної частини курсового проектування входять: заглавний планшет, на якому зображується сам виріб в кольоровому рішенні і планшет з технічним малюнком, а також креслення , схеми тощо.

Організація і порядок курсового проектування

Загальне керівництво дипломним проектуванням здійснює завідуючий кафедрою.

Безпосередньо керівництво курсового проектування здійснюється керівником, як правило, викладачем відповідного предмета випускаючої кафедри, який має високу професійну кваліфікацію, педагогічний і виробничий досвід роботи.

Керівник проводить вступне заняття, консультування студентів з всіх питань завдання на курсовий проект (роботу) і забезпечує студентів необхідними методичними розробками за рахунок годин, які відведені навчальним планом на курсове проектування з даної спеціалізації.

Перед початком курсове проектування на вступній бесіді студенту роз’яснюється його задачі і значення в підготовці фахівця даної спеціальності, повідомляється приблизний план пояснювальної записки, вимоги, які ставлять до графічної частини проекту (роботи), приблизний розподіл часу на виконання окремих частин завдання, список рекомендованої літератури і т.д.

Проведення консультацій індивідуально здійснюється за розкладом, складеним керівником. За рішенням адмінради або художньої ради факультету проводяться колегіальні консультації курсового проектування за затвердженим деканом факультету графіком.

Робота випускників над виконанням курсових проектів (робіт) регламентується графіком, який складає сам студент з участю керівника курсового проектування. В графіку вказується термін виконання основних етапів (розділів) проекту (роботи). Виконання графіку всіма студентами систематично перевіряється керівниками курсового проектування.

Завершені і підписані курсові проекти (роботи) у встановлений термін здаються керівнику курсової роботи, який перевіряє якість роботи випускників і її відповідність об’єму, вказаному в завданні. Після перевірки, не пізніше, чим за тиждень до прийому курсових проектів (робіт), проекти, креслення і пояснювальна записка підписується керівником і вертається студенту для ознайомлення з виправленнями і вказівками.

Перевірка і прийом курсових робіт виконується керівником курсового проектування поза розкладом виконання курсової роботи, за графіком.

При цьому рекомендується проводити прийом курсових робіт в порядку відкритого захисту. Так званий малий захист курсових робіт. Він складається з короткого докладу студента (5-10 хв.) і з відповіді на питання. При малому захисті можуть бути використані і інші активні форми і методи ведення цієї роботи.

В результаті малого захисту курсового проектування студент допускається до захисту кваліфікаційної роботи.

Зберігання курсових робіт

Завершені і прийняті від випускників курсові роботи здаються в архів учбового закладу, де зберігаються встановлений законом термін. Після закінчення терміну зберігання роботи в матеріалі списуються і підлягають знищенню.

Підготовка до захисту курсових робіт

Виконана курсова робота здається випускником, згідно затвердженого графіку, керівнику курсового проектування.

До курсової роботи додаються відгуки керівника курсового проектування і завідуючого кафедрою (знаходяться в кінці бланка-завдання) та одна рецензія провідного мистецтвознавця або фахівця даної спеціалізації.

У відгуках керівника курсового проектування і завідуючого кафедрою обов’язково вказується рівень підготовки випускника до виконання самостійних творчих завдань, вміння дослідити проблемні питання, працювати з літературою і знаходити самостійне рішення; характеризується ступінь оволодіння техніко-технологічними методами й вміння втілювати їх на практиці. Кафедра визначає відповідність курсової роботи вимогам до кваліфікаційної роботи. Керівник має чітко висловлювати свою думку щодо рекомендації курсової роботи до захисту.

У відгуках рецензентів визначається актуальність обраної теми, новизна і методи виконання, теоретичне і практичне значення роботи, аргументовано характеризуються її позитивні сторони та недоліки.

Керівники курсового проектування та рецензенти оцінюють курсову роботу за болонською системою (ДФН): А(відмінно), В (добре), С(добре), D (задовільно), Е(задовільно), FX (незадовільно); за чотирибальною шкалою (ЗФН): „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”.

До захисту курсова робота (в повному обсязі, зі всіма зазначеними складовими) подається за тиждень, або два (термін встановлюється деканом факультету) до початку захисту.

На захист курсової роботи студент готує доповідь (до 15 хв.). Тут мають бути висвітлені такі питання курсової роботи, як:

  • Актуальність теми;
  • Дослідження обраної теми, робота з аналогами та прототипами;
  • Творчий процес створення виробу;
  • Основні технології виконання;
  • Новизна виконаної роботи;
  • Узагальнюючі результати.

Загальні висновки та практичні рекомендації курсової роботи повинні бути аргументовано обґрунтовані.

Захист курсової роботи

Захист курсової роботи проводиться на засіданні кафедри декоративно-прикладного мистецтва. Захист однієї курсової роботи не повинен перевищувати 30 хвилин. На захисті курсової роботи студент у стислій формі повинен викласти обґрунтування вибору теми, її актуальність, практичне виконання роботи та отримані результати. Під час захисту випускник зобов’язаний відповісти на питання членів комісії, на критичні зауваження рецензентів.

Після відповіді студента на всі запитання зачитуються відгуки керівника курсового проектування і рецензента. В обговоренні курсової роботи можуть взяти участь голова, члени комісії, викладачі профілюючих предметів кафедри.

Хід захисту фіксується у протоколі. Оцінка обговорюється на закритому засіданні та оголошується головою комісії на відкритому засіданні у присутності членів комісії, усієї групи студента, викладачів.

Курсова робота оцінюється за болонською системою (денна форма навчання)

Оцінкою А(відмінно) оцінюється робота:

  • відповідає за своєю складністю і технікою виконання (майстерністю) відповідній спеціалізації;
  • відповідність курсової роботи (проекта, курсової записки, ескізування, роботи в матеріалі) вимогам і стандартам, які розроблені для курсових робіт;
  • оцінка керівника курсового проектування А(відмінно);
  • оцінка рецензента А(відмінно);
  • аргументований захист студента: вміння вести наукову полеміку та дискусію, відстоювати свою точку зору.

Оцінкою В (добре) оцінюється робота:

  • відповідає за своєю складністю наявності незначних недоліків;
  • у вирішенні завдань курсової роботи та її технічному оформленню;
  •  оцінка керівника курсового проектування В (добре);
  • оцінка рецензента В(добре);
  • деякі неточності у доповіді.

Оцінкою С (добре) оцінюється робота:

  • відповідає за своєю складністю наявності незначних недоліків;
  • у вирішенні завдань курсової роботи та її технічному оформленню;
  • окремі зауваження, висловлених членами ДКК на адресу курсової роботи;
  • неточності у доповіді і відповіді студента під час захисту;

Оцінкою D (задовільно) оцінюється робота при наявності суттєвих зауважень до:

  • проекту;
  • роботи в матеріалі;
  • пояснювальної записки;
  • поверхневих відповідей студента у процесі захисту та відкритому засіданні ДКК;

Оцінкою Е (задовільно) оцінюється робота при наявності суттєвих зауважень до:

  • проекту;
  • відхилення проекту та роботи в матеріалі;
  • поверхневих відповідейстудента;
  • розбіжності між керівником та рецензентом  до виконання курсової роботи.

Оцінкою FХ (незадовільно) оцінюється робота:

  • при невідповідності основних вимог до курсової роботи;
  • невміння випускника самостійно захищати свою роботу.

Курсова робота оцінюється за чотирибальною шкалою (заочна форма навчання)

Оцінка „відмінно” ставиться при:

  • Дотримання всіх вимог щодо технічного оформлення роботи і дотримання вимог всіх сучасних орфографічних стандартів;
  • Оцінки керівника „відмінно”;
  • Оцінки рецензента „відмінно”;
  • Аргументованому захисті студента вміння вести наукову полеміку та дискусію.

Оцінка „добре” ставиться при наявності незначних недоліків у вирішенні завдань курсової роботи та її технічному оформлені, окремих зауважень, висловлених головою, членами комісії на адресу курсової роботи, неточності у доповіді і відповіді студента під час її захисту.

Оцінка „задовільно” ставиться при наявності суттєвих зауважень до проекту, пояснювальної записки і поверхових відповідей студентів у процесі захисту.

Оцінка „незадовільно” ставиться при невідповідності основним вимогам до курсових робіт і невміння студента самостійно захищати свою роботу.

Захищені курсові роботи зберігаються 5 років.

Опрацювання наукових джерел та вимоги до їх бібліографічного опису

 

Загальні рекомендації щодо опрацювання наукових джерел

Під час роботи з літературою студент повинен користуватися різними видами каталогів: систематичним (назви джерел розташовані за галузями знань), алфавітним (назви творів розташовані за абеткою) і предметним каталогом (назви праць з конкретних проблем чи галузей мистецтва і науки). Крім того необхідно звертатися до періодичних видань.

При опрацюванні наукових джерел бажано робити записи, які можуть бути повними і точними (дослівними) або скороченими (коротким викладом матеріалів, своїми словами).

В кінці пояснювальної записки подається список використаної літератури, в якому вказуються всі опрацьовані літературні джерела і обов’язково ті, на які є посилання в тексті.

Вимоги до бібліографічного опису літературних джерел

Зразки бібліографічного опису різних видів бібліографічних джерел:

Монографії

Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Освіта, 1993. – 256с.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія : Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 237с.

Роботи, які мають більше трьох авторів подають за назвою; у вихідних даних книги наводять прізвища чотирьох авторів (якщо їх чотири) або трьох або трьох з припискою „та ін.” (якщо їх п’ять і більше), наприклад:

Декоративно-прикладне мистецтво // Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. – Львів : Світ, 1992. – 271с.

Якщо у праці вказано „Під ред.”, то необхідно вказати прізвище редактора та його ініціали, наприклад:

Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва // Під ред. Я.П. Запаско. – Львів : Львівський університет, 1969. – 190с.

Роботи, які опубліковані в багатотомних виданнях, оформляються таким чином:

Выготский Л.С. Детская психология Под ред. Д.Б. Зельконина: Собрание сочинений : В 6-ти т. – М.: Педагогика, 1984. – Т. 4. – 432с.

Статті журналів, наукових збірників або розділів із книги:

Соломченко О. Писанкарство Карпатського краю // Народне мистецтво. – 2000.  -  -  № 3. – С. 20-22.

Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmasterдуQ3@ѕ‡q chnu.edu.ua
 © 1999-2009 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.